Неймовірно про реальне
Від створеної Богом маленької
бджілки-трудівниці чимала користь людині. Мед, прополіс, віск та інші похідні
від бджільництва продукти із цілющими властивостями давно відомі суспільству. І
що тільки не придумують фантазери різних епох. Воскова свічка була колись
дивом, витвореним людиною, далі дивом стала звична для нас лампочка, подальші
винаходи оформились новим щаблем науково-технічного прогресу. З часів
античності бджолиний віск використовували з метою бальзамування мумій, а також
як засіб, що його наносили на картини. Римляни робили воскові зліпки з облич
померлих, виготовляли воскові портрети. Новим етапом розвитку людської фантазії
щодо мистецького використання воску стали воскові фігури.
Потяг людини до наслідування
усього видимого, відтворення світу природи й постаті самої особи сягає давнини.
Красу Божого творіння помічали й помічатимуть. Керуючись невтомним і
непереборним бажанням нею поділитися, її зафіксувати, передати нащадкам, люди
творили й творитимуть шедеври живопису й скульптури, професійні й аматорські
фото, метафоричні словесні конструкції і, звичайно ж, воскові фігури – усе те,
що носитиме на собі відбиток історичної миті, днини, постаті.
Постать людини зостається й
понині у центрі уваги митців. Різнобічного дослідження й представлення зазнає
вона у мистецькому світі. Одним зі способів фіксації у пам’яті сучасника
відомих постатей є виготовлення їх воскових прототипів. Саме такий спосіб
представлення історії і сьогодення надає можливість, наприклад, дорослим
ґрунтовно ознайомити молоде покоління із пережитками минувшини, віч-на-віч
зазирнути у напрочуд живі очі нинішніх кумирів і просто знатних осіб. Неймовірна
тонкість виконання подібної роботи не залишить байдужим нікого.
Свій початок загалом воскові
фігури беруть від французького доктора Філіпа Кюрте (ІІ пол. ХVІІІ ст.); він був
водночас майстром із виготовлення гіпсово-воскових виробів, скульптором.
Навчаючи студентів-медиків, Кюрте використовував для наочності власноруч
витворені із воску внутрішні органи людини. Після першої експозиції своєї
колекції воскових фігур він стає відомим на усю Францію. Кюрте зі щирістю
передавав свої вміння і навички юній Марі Гросхольтц (відомій в історії згодом
як мадам Тюссо; саме вона унаслідувала все багатство воскової колекції Кюрте і
створила всесвітньовідомий музей воскових фігур у Лондоні); її мати працювала
економкою у доктора. Будучи підмайстром у Кюрте, талановита учениця придумала
наряджати виліплені фігури реальних людей у справжній одяг, створюючи таким
чином максимальну схожість із тією чи іншою відомою особою. Марі Гросхольтц
вийшла заміж за королівського Гравюра Тюссо, а в часи зміни влади у постреволюційній
Франції подружжя вимушено переїздить до Лондона, де у 1835 році відкриває
знаменитий музей. Філіали цього музею є нині в Амстердамі, Лас-Вегасі,
Вашингтоні, Копенгагені, Нью-Йорку, Лос Анджелесі, Гонконзі, Берліні, Вені. 7
грудня виповниться 252 роки від дня народження славетної мадам Тюссо.
На сьогодні технологія створення
воскових фігур не зазнала значних змін, лише певного вдосконалення: з’явилися
більш просторі можливості використання нових матеріалів, таких як штучний
шкіряний покрив, пластик для імітації очей та нігтів, характерний інтер’єр та
задній план композиції, подекуди з імітацією голосу та руху.
Днями, а саме 16 листопада,
краяни отримали чудову нагоду ознайомитися із мистецьким витвором людських рук
– восковими фігурами Санкт-Петербурзького музею, заснованого у кінці 80-х рр.
минулого століття. Нині музей має неабияку популярність у своїй державі та за її
межами завдяки виїзним експозиціям. Він являє собою розгалужену групу компаній
«Воскові фігури», в яку входять окремі фірми; кожна з них відповідальна за
проведення виставок у різних визначених регіонах Росії та зарубіжжя. Усі фірми
підпорядковані єдиному керівництву, тому проводять одностайну художню і
фінансову політику. «Воскові фігури» налічують ряд виробничих цехів, загальною
площею більше
Кілька десятків неймовірно
реалістичних постатей відомих кіноакторів, героїв художніх та мультиплікаційних
фільмів (Шрек, Йода, Гарі Поттер, Луї де Фюнез, Фантомас), артистів та зірок
світової сцени (Челінтано, Елвіс Преслі, Фреді Меркюрі, Мадонна), мутантів
(жінка-свиня, людина-рак), гігантів, славних чи горезвісних історико-політичних
знаменитостей різних часів та епох (Колумб, Наполеон, Чингісхан, Гагарін, Усама
бен Ладен, Горбачов та ін.) представлено для огляду у двох виставкових залах
Закарпатського краєзнавчого музею (Ужгородський замок).
Із затамуванням подиху вдивляєшся
у людську постать, яка, здається, просто причаїлася і зараз от-от зрушить з
місця, а тобі нічого не зостанеться, як від несподіванки просто зомліти. Саме
такі найперші враження складаються від реалістичних аж до мікроскопічних
деталей фігур. Лінії, обриси обличчя, зморшки, зуби, нігті, виразні очі та вії,
відтиск шкіряного покриву рук, справжнє волосся вводять в оману не тільки
дитину, але й дорослого. Не маючи змогу безпосередньо зустрітися з тією чи
іншою знаменитістю, відвідувач такої виставки воскової ідентичності здобуде
нагоду незабутньої зустрічі.
Представляє нам із вами цю диво-виставку
подружжя – Тетяна Нємцова і Володимир Білань, яких також дивом
поєднав Господь за посередництвом воскових фігур (на виставці у Львові 2005 р.
знайомство цих милих і напрочуд комунікативних осіб завершилося шлюбом).
У вівторок, 19 листопада,
відбулася офіційна презентація воскової експозиції, яка, за словами
організаторів, триватиме щонайменше до кінця січня. Отож часу вдосталь, аби
насолодитись цією виставкою.
Старший менеджер
Санкт-Петербурзького музею воскових фігур Тетяна Нємцова, розпочинаючи
презентацію воскової колекції, наголосила на тому, що всі представлені
прототипи зберігають антропометричні дані своїх оригіналів. Майстри музею
скрупульозно, детально вивчають усе про особу, яку планують вилити з воску,
беруться до уваги найдрібніші елементи, і в результаті – дивовижна схожість,
точніше навіть копія, яка поруч. Така ж, до речі, й назва виставки – «Дивовижне
поруч». Очі фігур – справжні очні протези, що використовують у офтальмології,
виготовляють їх у клініці Федорова. Волосся – натуральне, його вживлюють пастижери
гарячою спеціальною голкою у теплий віск по одній волосині, яких в сукупності
на одній голові налічується від 40–80 тис. Зуби – справжня металокераміка.
Отже, вартість такої однієї фігури недешева. Віск – унікальний, в його склад
входять компоненти засекреченої формули, винахідником якої був зодчий Петра І.
Цікаво довідатись й те, що ці фігури витримують температурні коливання від
-40ºС до +40ºС, не змінюючи при цьому форми і не плавлячись, на відміну від
воскових фігур Музею Мадам Тюссо (тут усе в кондиціонерах, фіксований температурний
режим, будь-які температурні коливання негативно впливають на фігури).
Презентовані експонати не повністю з воску (так вони були б ще дорожчі і ще
важчі): воскові голова, руки, а в деяких і ноги, тулуб же – склопластик.
Про кожну фігуру п. Тетяна розповіла
присутнім детально і дохідливо, з усілякими цікавинками, а також люб’язно
відповіла на запитання.
– Чому вирішили обрати для себе саме цю професію –
музейного співробітника? Як це сталося? Чи імпонує Вам ця справа?
– З дитинства люблю мандрувати,
спілкуватися з людьми. Народилася в Ташкенті 19 квітня у рік вогненного коня,
за гороскопом овен. Кажуть, таке співпадіння – особливий знак долі для сильних
особистостей. Можливо, це дійсно так. Будучи немовлям, пережила землетрус,
щоправда після цього стресу у мами зникло молоко. Щодо музейної справи, то не
зразу відчула, так би мовити, покликання. На початку трудової кар’єри працювала
звичайним вчителем початкових класів, маю 10 років педагогічного стажу. До
музею потрапила на випробувальний термін, і ось уже 13 років, як я у цій
справі. З 2000 р. стала старшим менеджером. Починалося все з Києва. Роботу дуже
люблю, отримую задоволення від спілкування з відвідувачами, неймовірне це
відчуття – бачити зацікавлені очі, зокрема дітей та молоді. Навіть старше покоління
вдається здивувати певними родзинками оповіді під час екскурсії. Іноді
поєднуємо роботу з відпочинком, як-от ціле літо пропрацювали в Криму біля
самого моря (м. Судак). Однак і трудитися доводиться чимало: самотужки
обирати місто для проведення виставки, потурбуватися про рекламу та житло. До
речі, були випадки за різних обставин, що не раз ночували на ящиках із
восковими фігурами.
– Як часто
проводите виставки і де буваєте?
– Беру по одній колекції на рік і
презентую всюди. Правда, цього року випала нагода взяти дві колекції. Об’їздили
всю Україну.
– Чи маєте
досвід повторних відвідувань міст і країн?
– Так, звичайно. З новими
колекціями щороку. Багато хто нас уже знає, люди чекають, приходять із
задоволенням. Якщо виставка успішно пройде зараз в Ужгороді і вам сподобається,
наступного року привезу колекцію «Тайна вечеря».
– Яку реакцію помічаєте у відвідувачів?
– Захоплення, подив, здивування. Часом надто вразливі люди
навіть втрачають свідомість, зокрема це було на виставці історичних подій
катування та кари. Та виставка, дійсно, не для слабодухих.
– Чи не має
намір ваш музей заснувати свою стаціонарну філію в Україні?
– Актуальне для нас питання. Так,
плануємо у Львові, де проживаємо з чоловіком.
– Чи не траплялися якісь курйозні випадки у Вашій практиці?
– Траплялися, було їх чимало. Ось
наприклад, одного разу на діючій виставці я помітила, що у фігури Путіна бракує
половинки вуха. Запитала своїх екскурсоводів-дівчат про причину такої
відсутності. Вони, зважаючи на вартість воскової фігури, боялися розповісти
мені про випадок, що трапився напередодні. Виявляється, на виставку хотів дуже
потрапити один кремезний нетверезий чоловік. Дівчата його не пускали, однак він
прорвався і першого, кого побачив, був саме Путін. Отож з усієї сили він влупив
його по голові, мабуть, не тямлячи, що робить. Путіну підставив мужнє плече
Петро І і, таким чином, постраждало тільки вухо, фігура ж зосталася цілою.
Увечері того ж дня я була шокована співпадінням: телебачення повідомило, що
Путін на змаганні з дзюдо (а він, як ви, певно, знаєте, має спортивні
досягнення у цій сфері) отримав від суперника травму вуха – саме того, яке
відбили в музеї.
Цікавим був і випадок зустрічі
міліціонерів із фігурами. Якось вони зупинили нашу велику вантажну машину із
запитанням, що веземо. Співробітник пожартував, що ціла машина… трупів! Міліцію
відповідь шокувала; відчинили багажне відділення, а там із ящика стирчать
начебто людські ноги. Уявіть собі реакцію!
До речі, завдяки восковим фігурам
дві мої екскурсоводи вийшли вдало заміж, моя донька теж познайомилася з
чоловіком на виставці, між іншим, він ужгородець. Отже, на вас можуть чекати не
тільки дивовижні враження від огляду фігур, але і цікаве спілкування та нові
знайомства. Перевірено на власному досвіді (сміється
п. Тетяна).
– Велике Вам спасибі за розмову та привезену виставку.
Хай щастить і до нових зустрічей.
Р.S. Із запитаннями та за ще більш детальною інформацією
телефонуйте: 0672693321.
Наталія
Гумен-Біланич
