На колесах до магнолій

        Днями молодь із громадської організації еколого-просвітницького спрямування «Екотон» мала змогу взяти участь у велоекскурсії вулицями обласного центру, оглядаючи тендітне, ніжне цвітіння магнолій та Слухаючи вуличну лекцію на тему походження, схрещування, особливості цвітіння та видове розмаїття магнолій, представлену членом президії Закарпатського обласного товариства охорони природи Адальбертом Рішком. Дендролог провів учасників акції розробленим ним екологічним маршрутом, детально аналізуючи кожне дерево-кущ магнолії. Одна з найстарших магнолій Ужгорода росте на території дитячої лікарні на вул. 

     Бращайків, посаджена, ймовірно, ще видатним ужгородським натуралістом, учителем Ужгородської католицької королівської гімназії Іштваном Лаудоном. Унікальні і теж досить старі екземпляри магнолії можна побачити і намилуватися їхньою красою на територіях обласної стоматполіклініки (наб.Незалежності), РАГСУ, перед облдержадміністрацією, а також на численних приватних присадибних ділянках Ужгорода. Магнолія (Magnolia) — великий рід рослин родини магнолієвих, налічує близько 210 видів, названа йменням французького ботаніка П’ера Магнолія (фр. Pierre Magnol). Як вічнозелені, так і листопадні дерева-кущі магнолій ростуть у дикому вигляді в Північній і Центральній Америці, в Східній і Південно-Східній Азії, на островах Ява і Суматра.

       Незважаючи на поширену думку про капризний характер і теплолюбність цих рослин, серед них зустрічаються і дуже витривалі та невибагливі види, здатні цілком повноцінно розвиватися в різних кліматичних зонах України. Найбільш морозостійкий вид — магнолія кобус (Magnolia kobus DC.), листопадне дерево-кущ із запашними молочно-білими квітами. Широко використовується в міському озелененні завдяки своїй газо- і пиловитривалості, невибагливості до ґрунтів і гарною швидкістю зростання, хоча в цілому вважається не дуже декоративним. Морозостійкою вважається і магнолія стеллата або зірчаста (Magnolia stellata) — листопадне дерево-кущ заввишки до 4 м із густою гіллястою кроною. Квітки — білі, зірчастої форми, мають понад 12 довгих вузьких пелюстків, ароматні. Цвіте вона задовго до появи листків — у березні, батьківщина Японія. 

        Велоекскурсія вулицями Ужгорода засвідчила факт широкого використання мешканцями міста для декорації територій і в далекому минулому, й нині такого різновиду магнолій, як магнолія суланжа (лат. Magnolia soulangeana), садові форми якої є найдекоративнішими. Виведена магнолія суланжа у Франції на початку XIX століття колишнім дипломатом і офіцером французької армії Етьєном Суланжем. 

       Зацвітає рослина ще до появи листя в квітні-травні, а буває, що й разом із листяним розпусканням. Із-поміж найбільш поширених представників магнолії суланжа, які учасники екоакції могли оглянути на представленому дослідником паном Рішком маршруті, варто назвати такі: магнолія суланжа «Олександрина», «Ленне», «Рубра», «Ломбардська рожева», «Рустика Рубра» (темно-бордовий колір пелюсток), «Броццоні» (широкі пелюстки, знизу фіолетові, звідти вгору серединою тягнеться одна фіолетова лінія, келихоподібна форма пелюсток) та ін. 

Магнолія Броццоні

        Акції такого роду пізнавальні, цікаві й корисні, особливо для дітей та юнацтва, хоча, звичайно, представлена науково-популярна форма здатна повноцінно зацікавити усі вікові групи людей. Адже знати дещо більше, ніж лише слово магнолія, нікому не зашкодить, а навпаки збагатить та урізноманітнить існуючий досвід. 

         Із уст учасників велоекскурсії навіть лунали пропозиції проведення інших подібних заходів, з огляду на їхню цікавість та зручний велосипедний спосіб маршрутного представлення, на що науковець охоче погодився за умови попередньої домовленості для сформованих груп людей. Отож варто розвиватися особисто й залучати до цього молоде покоління.