В Ужгороді добігає завершення традиційна акція «Письменник за прилавком», у рамках якої автори продають свої книжки та спілкуються із читачами в книгарні «Кобзар». 16 грудня у фестивалі вперше взяли участь дитяча письменниця Наталія Гумен-Біланич та перекладач Віктор Мотрук. Захід модерував історик Янош Мешко.

Спершу свій літературний доробок презентувала пані Наталія. Авторка розповіла про видані збірки «Мелодія цвітіння» (поезія), «Під совиним крилом» (дитячі екооповідання), «Відгадай та ромалюй» (загадки) тощо. Також вона принесла свої казки про біорізноманіття «Мишка» і «Кажанчики». Перші вірші авторка почала писати ще в школі, однак зараз більше тяжіє до дитячої прози. Наталія Гумен-Біланич зазначила, що прагне писати саме для маленьких читачів, бо через них вдається просвітлювати й дорослих. «Батьки найкраще вчаться саме з дітьми. Вони читають і запам’ятовують все разом. Простий цікавий сюжет і легка форма дуже важливі для привернення уваги до складних проблем», – розповіла письменниця.

Теми для своїх творів авторка обирає дуже ретельно, бо прагне порушувати найбільш актуальні питання. Наталія Гумен-Біланич часто співпрацює з різноманітними організаціями для створення спеціалізованих видань. Наприклад, такими були районний відділ Червоного Хреста, Інститут еколого-релігійних студій, Міжрелігійний та громадянський природоохоронний форум Східної Європи тощо. Експерти надають багато фахової інформації, яку авторка адаптує для дітей.

Гості найбільше цікавилися екологічною казкою «Кажанчики», виданою чотирма мовами: українською, німецько, ромською та румунською. Вони ставили запитання про задум книжки і зазначали, що вперше знайомляться з темою життя кажанів. Як розповіла авторка, робота над виданням була тривалою та ретельною, що дало свій результат. «Ця книга, як дитятко, виношувалося та народжувалося з такою турботою, що змушує полюбити кажанів з першого погляду. Тепер їх точно не будуть боятися та нищити», – поділилася своїми враженнями від книжки авторка. Наталія Гумен-Біланич також сказала, що спочатку самостійно ілюструвала свої книжки, однак зараз делегує цю справу іншим місцевим художницям і дизайнеркам. Так вона допомагає реалізовуватися різним талановитим людям Закарпаття. Зі слів письменниці, вона прагне розвивати культуру регіону, тому давно мріяла взяти участь в цій акції та розповісти про свою творчість. До цього книжки Наталії Гумен-Біланич презентували в школах і бібліотеках області.

Другим надали слово єдиному на Закарпатті перекладачу художніх творів з французької мови Віктору Мотруку. Доробок автора складається з перекладів віршів поетів із краю Овернь, книжки поезій у прозі «Магнітне поле» Жоржа-Леона Годо, оповідань та новел Шарля Кро, Крістіана Гранже, Еміля Золя, П’єра Ленара тощо. Він уперше переклав українською мовою світовий бестселер укладача Загальної декларації прав людини і правозахисника Стефана Есселя «Обурюйтесь!», повість Гастона Шеро «Чудовисько» та філософські есе «Ж.-П. Сартр, А. Камю: погляд із ХХІ ст. на трактування проблеми насильства/ненасильства».

Переклади Віктора Мотрука регулярно публікують у журналі «ВсеСвіт» та відзначають на різноманітних конкурсах і преміях. Зокрема, книжка «Роман мумії» класика Теофіля Ґотьє, перекладена паном Віктором, стала переможцем конкурсу «Книга-фест-2020» у номінації «перекладене видання». Останні свої твори письменник друкує у львівському «Видавництві старого лева», однак постійно шукає нових видавців для співпраці. «Мої переклади часто не цікавлять видавництва, бо вони спеціалізовані. Не всі розуміють, що робити з такою літературою», – поділився з гостями письменник.

Як зазначив Віктор Матрук, унікальність його роботи в тому, що він отримує права на переклад від самих авторів. Письменник переконаний, що видавництва не змогли б так легко домовитися зі світовими митцями. Він наголосив, що війна дає багато можливостей для безкоштовного здобуття авторських прав на переклад українцям.

Акцію «Письменник за прилавком» проводять з 2006 року для популяризації місцевих авторів та читання загалом. Вона збирає як постійних шанувальників акції, так і випадкових відвідувачів найбільшої книгарні Ужгорода. Цьогоріч авторів і читачів вдавалося об’єднувати навіть попри відсутність світла та опалення, адже люди цікавляться літературою та прагнуть розвиватися духовно.