Пісня "Сірі очі-оченята" створена на основі однойменного вірша з книги "Мелодія цвітіння"

У Всесвітній день поезії бажаю всім макрокосму слова в душі та серці!

.

З Міжнародним Днем письменників

Літературно-екологічна зустріч з Наталією Гумен-Біланич в УПШ «Веселка»

Минулого тижня в Ужгородській початковій школі «Веселка» відбулася літературна зустріч із письменницею, катехиткою та екоактивісткою ІЕРС і Комісії з питань екології МГКЄ Наталією Гумен-Біланич. Гостя завітала до учнів 2–Б класу, щоб розповісти їм про свою творчість і привернути увагу школярів до тих проблем, які вона описує в книжках.

Початок зустрічі був сповнений радісною атмосферою очікування, адже учні готувалися до зустрічі з гостею, вчили вірші та дізнавалися про роботу письменника. Наталія Гумен-Біланич розпочала виступ з розповіді про себе та свою творчість, після чого ознайомлювала школярів з авторськими творами.

Окремою частиною зустрічі було обговорення проблем збереження навколишнього середовища, про які часто пише у своїх книжках для дітей Наталія Гумен-Біланич. Щоб підготувати учнів до природничої тематики, письменниця запропонувала учням знайти відповіді на кілька римованих загадок про тварин з її збірки «Відгадай та розмалюй».

Презентуючи далі книжки на тему збереження біорізноманіття «Під совиним крилом», «Мишка» і «Кажанчики», пані Наталія розповіла про цінність різних екосистем, боротьбу зі забрудненням навколишнього середовища та інші екологічні проблеми, від яких потерпає планета.

Розповідь про кажанів найбільше зацікавила другокласників, адже дехто з них вже бачив у Закарпатському академічному обласному театрі ляльок виставу «Пригоди Кожика і Летика», створену за мотивами екоказки Наталії Гумен-Біланич «Кажанчики», і міг навіть доповнити письменницю.

Щоб ще більше надихнути дітей на вивчення та збереження біорізноманіття, наприкінці заняття Наталія Гумен-Біланич подарувала школярам робочі зошити «Таємниці церковних веж», а також тематичні стікери, значки і ручки, виготовлені в рамках проєкту «Молодіжна школа сталого розвитку Карпат: захист біорізноманіття церковних веж», який реалізує Інститут еколого-релігійних студій (IERS).

Отримала подарунок і класна керівниця 2–Б класу – лепбук «На шляху до ZERO WASTE», який вона зможе використовувати, щоб навчати школярів відповідальному поводженню з відходами.

Більше про заняття читайте на сайті за посиланням у коментарях

Захід відбувся в рамках співпраці Interreligious and environmental civil forum of Eastern Europe (IRCEF) (керівник Oleksander Bokotey) із Союзом охорони природи Німеччини (NABU Bundesverband, NABU International), координатори проєкту Ivan Tymofeiev (NABU), Nataliya Kulya (IRCEF).

Інформаційна служба IRCEF

Виступ на конференції

9 березня 2023 р., в малій актовій залі Карпатського університету імені Августина Волошина, Ужгородського гуманітарно-економічного коледжу університету та Ужгородської української богословської академії, було проведено науково-просвітницький круглий стіл приурочений до 209-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка (09.03.1814, Моринці Київської губернії, Україна під окупацією Російської імперії – 10.03.1861, Санкт-Петербург, Російська імперія), Великого пророка української нації, мислителя, поета, художника, борця за незалежність України у ХІХ столітті.

Серед доповідачів з профільною доповіддю перед присутніми виступила методист, старший викладач кафедри богослов’я, філософії та гуманітарних наук університету та академії, магістр філології Гумен-Біланич Наталія.

Джерело: https://kau.com.ua/v-kau-im-avhustyna-voloshyna-ta-uuba-provely-kruhlyj-stil-do-209-richchia-vid-dnia-narodzhennia-tarasa-shevchenka-velykoho-proroka-ukrainskoi-natsii/

Щире вітання з нагоди МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ!

Шановні українці та українки, нині свято надзвичайної вагомості для будь-якої нації. Адже коли є мова, то є й народ, який об’єднується у державну спільність. Народ, а звідси й держава можуть бути безсмертними тільки тоді, коли мають свою єдину мову, бо саме МОВА є доленосною ланкою єднання, саме МОВА робить людей єдиною спільнотою та ідентифікує народ як націю!

Тож від того, як ви володієте рідною мовою – мовою своєї держави, як знаєте її закони, як умієте застосувати правила, і залежить те, наскільки ви цінуєте свою національну приналежність. Українське слово – це сила, сила думки й емоцій, сила духу і єдності, це мелодійна краса та дзвінкий передзвін, це безжурна мрійливість, а часом глибинна зажура… У кожному слові рідної мови – код нації. Тож хай цей прабатьківський код ідентифікує нас як незламну, щиру та віддану Богові націю, що стояла, стоїть і стоятиме на боці добра, волі та справедливості.

Зі святом нації, зі святом рідної мови!!!

Плекаймо українську мову –

Народу нашого основу!

І хай вона цвіте невпинно,

Серця наснажує глибинно.

І хай її краси тенета

Озвуться голосом поета,

І хай прозаїк змовить слово

І барвінково, й калиново.

І хай слов’янської водиці

Із древньої писемної криниці,

Що з неї пив Мефодій і Кирило,

Скуштує молодь спрагло й щиро.

Тож мова наша, вічноюна й сива,

Повік хай серцю буде мила!

Гумен-Біланич Н.

Щире вітання з нагоди МІЖНАРОДНОГО ДНЯ РІДНОЇ МОВИ! (kau.com.ua)

«Дорослих треба вчити через дітей», – Наталія Гумен-Біланич на акції «Письменник за прилавком»

В Ужгороді добігає завершення традиційна акція «Письменник за прилавком», у рамках якої автори продають свої книжки та спілкуються із читачами в книгарні «Кобзар». 16 грудня у фестивалі вперше взяли участь дитяча письменниця Наталія Гумен-Біланич та перекладач Віктор Мотрук. Захід модерував історик Янош Мешко.

Спершу свій літературний доробок презентувала пані Наталія. Авторка розповіла про видані збірки «Мелодія цвітіння» (поезія), «Під совиним крилом» (дитячі екооповідання), «Відгадай та ромалюй» (загадки) тощо. Також вона принесла свої казки про біорізноманіття «Мишка» і «Кажанчики». Перші вірші авторка почала писати ще в школі, однак зараз більше тяжіє до дитячої прози. Наталія Гумен-Біланич зазначила, що прагне писати саме для маленьких читачів, бо через них вдається просвітлювати й дорослих. «Батьки найкраще вчаться саме з дітьми. Вони читають і запам’ятовують все разом. Простий цікавий сюжет і легка форма дуже важливі для привернення уваги до складних проблем», – розповіла письменниця.

Більше інформації - за посиланням: Pen Poetria - Письменник за прилавком (mozello.com)

Лялькова вистава “Пригоди Кожика і летика”

Промо. Вистава створена за мотивами екоказки “Кажанчики” (автор: Наталія Гумен-Біланич)

Режисер-постановник — Наталія ОРЄШНІКОВА, заслужена артистка України

Художник-постановник — Паола ПОЛУДЕННА

Художник з освітлення — Ірина ОСОКІНА Музичне оформлення — Вячеслав ГРИГОР’ЄВ

Вистава для дітей дошкільного і молодшого шкільного віку та їхніх батьків Грають актори: Юлія ЧЕХОВСЬКА, Дарія ГОЛЯНА, Микола КАРПЕНКО, Дмитро ЄМЕЦЬ ПРЕМ’ЄРА 16 жовтня 2022

ЕКОЛОГІЧНИЙ ЗАХІД В МУКАЧІВСЬКІЙ ДИТЯЧІЙ БІБЛІОТЕЦІ. ЗУСТРІЧ З АВТОРАМИ ЕКО-ОПОВІДАННЯ

Читання – здавалося б, звичайна справа. З кожною прочитаною книгою, статтею ми дізнаємося то, чого раніше не знали. Книга – відмінний спосіб розслабитися, і відсторониться від проблем та турбот, які оточують нас, особливо у воєнний час і провести час з користю. У будь-якій книзі закладено безліч почуттів, емоцій, таємниць письменника. І що саме цікаво, залежить від нас, чи зауважимо та зробимо ми висновки з цього чи ні.

28 квітня пройшов екологічно – інформаційний захід в Мукачівській бібліотеці для дітей – переселенців та читачів бібліотеки, де відбулася презентація еко-оповідання «Під совиним крилом».

Наталія Гумен-Біланич (автор) та Марта Михайлець (художник-дизайнер) поспілкувалися з дітками про охорону навколишнього середовища, залежність людини від стану природи стає дедалі очевиднішою, і коли йдеться про охорону природи, то мають на увазі не тільки рослинний і тваринний світ, а й процеси, то відбуваються в кругообігу енергії, води, лісах, тощо. Саме тому еко-оповідання дає юному поколінню краще зрозуміти потреби природи та навколишнього середовища.

Далі пані Марта розповіла про етапи та особливості створення книги. Разом із дітками, Марта та Наталія подискутували також і про майбутні професії, але більше діти зосередилися на професіях, які надихнули їх після цієї зустрічі, а саме письменник та лісник. Завідувач наукового сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею імені Т. Легоцького та співробітник ІЕРС Біланич Михайло розповів про незвичайну істоту, яка веде нічний спосіб життя – сову. Експерт мав можливість продемонструвати виготовлену конструкцію, що служить домівкою, для маленьких видів сов, таких як сич. Після цього, експерт IRCEF, Шишкіна Ірина розповіла більш детально про національні парки та заповідники, які існують на Закарпатті, так і про організації, функція яких є охоронна навколишнього середовища.

Наприкінці, діти розмальовували головного персонажа еко-оповідання – сову. Хочеться відзначити, що всі учасники підійшли до завдання з усієї креативністю та проявили свою фантазію. Діти залюбки продемонстрували свої малюнки, та наостанок цієї зустрічі вони отримали подарунок – розмальовку «Як робить Марянночка?».

Ілюстрацією, версткою та впорядкуванням видання займалась Марта Михайлець, яка намагалася внести максимально практичної інформації для дітей, показати, як варто поводитися в лісі, що можна робити, аби не тільки уникнути нищівного впливу на природу, а й зберегти її. Всі учасники були у захваті від підписання книжок авторами. Велика подяка Мукачівській дитячій бібліотеці за доброзичливу гостинність! Також дякуємо працівникам бібліотеки за те, що підготували цікаву виставку книг на екологічну тематику.

Захід проведено у рамках проєкту «Відповідальність за Творіння та жінки Карпат», що реалізується Interreligious and environmental civil forum of Eastern Europe (IRCEF) (керівник Alexander Bokotey) у співпраці з природоохоронними підрозділами Церков за партнерської підтримки Архідієцезії Бамберга (Erzbistum Bamberg), дієцезії Вюрцбурга (Bistum Würzburg) та Реновабісу (Renovabis – Організація допомоги Східній Європі від Католицької Церкви в Німеччині).

ЛІТЕРАТУРНО-ПОЕТИЧНИЙ ВЕЧІР – НАГОДА ПОДІЛИТИСЬ ТВОРЧИМ ДОСВІДОМ

Літературні та поетичні вечори - не часте явище в Ужгороді навіть у мирний час. Для порівняння, у столиці України - Києві - до війни майже щодня відбувалась якась поетична зустріч. Бували дні, коли одразу кілька схожих заходів проходять в різних кінцях міста. В Ужгороді таке могло бути раз у кілька місяців. Але власне війна спричинила явище, коли в місті зібрались переселенці з усієї України, серед яких є уже багато творчих людей.

Захід відбувся за адресою: вул Фединця, 25 і був організований волонтерською організацією "Альт". На вечорі були присутні письменники з зокрема з Києва, Дніпра, Луганська та самого Ужгорода. Зачитати свої твори, а також висловити свої думки, розказати про себе мав змогу кожен присутній. Серед запрошених на вечір була також Наталія Гумен-Біланич, експертка Інституту еколого-релігійних студій у сфері літературного редагування та водночас авторка кількох видань, опублікованих ІЕРС.

Під час виступу, коли Наталії було надано слово, вона представила всі ці видання, зокрема дві книги-розмальовки: "Захисти клімат", "Берегти нам слід Богом даний світ", екоказку "Кажанчики" та ін., а також зачитала поезію з них. І, звичайно, коротко розповіла про діяльність ІЕРС та ІРЦЕФ, зокрема про те, що через поетичні та інші літературні видання наші організації намагаються формувати екологічну свідомість до читачів різного віку.

До кінця вечора, який тривав понад 4 годин - свої твори зачитали понад десяток авторів, які пробують себе в різних поетичних стилях. Поетична тематика була дуже різноманітна: лірика, кохання, тема війни, і, звичайно екологічна тема від Наталії Гумен Біланич.

Під час перерви учасники могли познайомитись ближче, обмінятись думками та контактами для подальшої співпраці.

Нова дитяча книга: Під совиним крилом

ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2020 РОКУ

890 років з часу народження Кирила Туровського (1130-1182), освітнього діяча, проповідника;

570 років з часу народження Юрія Дрогобича (справжнє ім’я та прізвище - Юрій Котермак) (1450-1494), філософа, астронома, першого українського доктора медицини, діяча східноєвропейського Відродження; автора першої відомої друкованої книги, написаної українцем;

450 років з часу народження Памва Беринди (1570-1632), мовознавця, письменника;

400 років з часу народження Лазаря Барановича (1620-1693), письменника, церковного, політичного діяча;

350 років з часу народження Самійла Величка (1670-1728), історика, козацького літописця;

8 січня - 85 років з дня народження Василя Симоненка (1935-1963), письменника, журналіста;

27 січня - 230 років з дня народження Петра Гулака-Артемовського (1790-1865), письменника, перекладача;

30 січня - 90 років з дня народження Всеволода Нестайка (1930-2014), письменника, класика української дитячої літератури;

31 січня - 150 років з дня народження Володимира Перетца (1870-1935), філолога, академіка Української академії наук;

20 лютого - 115 років з дня народження Уласа Самчука (1905-1987), письменника, публіциста, журналіста;

25 лютого - 170 років з дня народження Володимира Барвінського (1850-1883), громадського діяча, історика, письменника, перекладача, видавця;

28 лютого - 190 років з дня народження Григорія Ґе (1830-1911), письменника, художника;

19 березня - 125 років з дня народження Максима Рильського (1895-1964), письменника, перекладача, літературознавця, громадського діяча, академіка Академії наук УРСР;

19 березня - 90 років з дня народження Ліни Костенко (1930), письменниці, громадської діячки;

23 квітня - 100 років з дня народження Григорія Тютюнника (1920-1961), письменника;

24 квітня - 100 років з дня народження Дмитра Білоуса (1920-2004), письменника, літературознавця, критика, перекладача;

26 квітня - 130 років з дня народження Миколи Зерова (1890-1937), письменника, літературознавця, критика, перекладача, репресованого;

5 травня - 120 років з дня народження Юрія Липи (1900-1944), письменника, публіциста, лікаря, громадського та політичного діяча;

22 травня - 180 років з дня народження Марка Кропивницького (1840-1910), режисера, драматурга, актора, засновника українського професійного театру;

28 липня - 140 років з дня народження Володимира Винниченка (1880-1951), письменника, драматурга, художника, політичного та державного діяча;

1 серпня - 120 років з дня народження Олександра Копиленка (1900-1958), письменника, педагога, критика;

23 вересня - 120 років з дня народження Володимира Кубійовича (1900-1985), вченого, історика, географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора "Енциклопедії українознавства";

29 вересня - 175 років з дня народження Івана Карпенка-Карого (справжнє прізвище - Тобілевич) (1845-1907), письменника, драматурга, актора, режисера;

18 жовтня - 130 років з дня народження Олени Курило (1890-1946), вченої, філолога, педагога, репресованої;

28 листопада - 130 років з дня народження Зінаїди Тулуб (1890-1964), письменниці, перекладачки;

14 грудня - 180 років з дня народження Михайла Старицького (1840-1904), письменника, драматурга, режисера, перекладача, культурного, громадського діяча;

24 грудня - 100 років з дня народження Святослава Караванського (1920-2016), філолога, письменника, журналіста, політв’язня радянського режиму.

Філологічний календар

14 лютого – Міжнародний день книгодарування

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

3 березня – Всесвітній день письменника.

21 березня – Всесвітній день поезії.

2 квітня – Міжнародний день дитячої книги (відзначається в день народження відомого казкаря Г.К. Андерсена).

23 квітня – Всесвітній день книги і авторського права (у 1616 р. саме 23 квітня помер Мігель де Сервантес – іспанський письменник, літературні праці якого мають велике значення для всього світу).

24 травня – День слов’янської писемності і культури.

31 липня – День згадування улюблених книг.

8 вересня – Міжнародний день писемності.

30 вересня – Міжнародний день перекладача.

19 жовтня – День написання листа в майбутнє.

Четвертий понеділок жовтня – Міжнародний день шкільних бібліотек.

9 листопада - Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

10 фактів про українську мову

Джерело: https://ukr-mova.in.ua/blog/czikavi-faktu-pro-ukrayinsku-movu

Поезія і проза

Інші публікації