Pen Poetria - Переклади

Переклади з інших мов

Sat, 01 Dec 2018 21:32:00 +0000

Клематис і Троянда

Клематис обплутав альтанку –

Прохолода в полуденну спеку.

Задивляється Він на Троянду,

Краса її – небезпека.

Із ранку й до вечора кружляють

Над ними і бджоли, і оси.

В цей час уже більш не лякають

Життєві відвічні курйози.

До Троянди ніжно прихиливсь,

Зашелестів: «Я твій князь Клематис.

Ти ж – княгиня ненаглядная моя,

Тебе кохаю щиро, і цим щасливий я.

Які прекрасні твої білі квіти

Які ніжні їхні пелюстки,

Блискуча, мов під променем – роса,

Твоя божественна краса!»

Троянда ж біла Клематисові тоді:

«Я на любов твою відповідаю – ні,

Давно відомі почуття мені твої,

Кохай собі, як хочеться, – однаково мені».

І продовжила, гордо насупивши брови:

«Мені не потрібно твоєї любові.

Не для тебе на світі з’явилась я, ні.

Княгиня я, та ти не князь, однак, мені!»

Не відкинувши геть свої мрії,

Він квіти лілові розкрив у надії.

Наперекір усьому її притис – І на шипах

Троянди він… повис.

Зі рваних ран фонтаном кров лилась

І на Трояндині бутони пролилась.

Для білої Троянди світ тьмяніє:

Пелюстка за пелюсткою… все багряніє.

Відтоді вже чимало проминуло літ:

І зим, і весен, радощів і бід.

Він і вона так досі стоять без змін –

На шипах Троянди розп’ятий він.

Мораль? — Яка може бути мораль,

Коли лютий березневу вдягає вуаль,

Коли воєдино злилися і світло, і тьма…

В любові моралі не було й нема.

(переклад з російської Наталія Гумен Біланич та Михайло Біланич)